Ім’я Естонії часто згадується у розмовах про сприятливі податкові режими. Завдяки своїй інноваційній політиці 0% корпоративного податку на нерозподілений прибуток та сучасному цифровому бізнес-середовищу, ця невелика балтійська країна привабила підприємців з усього світу відкрити бізнес тут. Естонія навіть кілька років поспіль очолювала рейтинг країн №1 за податковою конкурентоспроможністю за версією Tax Foundation. Але чи означає це, що Естонія – «податковий рай»?
Визначення податкових раїв і порівняння з Естонією
Термін «податковий рай» викликає образи тропічних островів на кшталт Кайманових Островів чи Панами, де заможні особи приховують гроші на секретних офшорних рахунках. У цій статті ми визначимо, що таке податковий рай (і що означає офшорна юрисдикція; фактично, «офшорна юрисдикція», «офшорний фінансовий центр» та «податковий рай» нерідко використовуються як взаємозамінні терміни), порівняємо Естонію з класичними податковими раями з точки зору прозорості, регуляцій та податків, і окреслимо основні переваги Естонії.
Мета – визначити збалансовано, чи підпадає Естонія під категорію податкового раю, чи це просто конкурентне та прозоре податкове середовище.
Що таке податковий рай?
Простими словами, податковий рай – це країна (або юрисдикція), що пропонує іноземним фізичним особам та компаніям украй низькі або нульові податки, як правило, поєднані із законодавством, яке приховує фінансову інформацію від інших органів. Важливо, що податкові раї зазвичай також відзначаються високим рівнем секретності або браком прозорості. Іншими словами, там не лише низькі податки, а й непрозорі правила, що можуть сприяти приховуванню активів чи доходів від податкових органів. Ця секретність може означати анонімні банківські рахунки, конфіденційні бізнес-реєстри або поблажливі вимоги до розкриття інформації.
Термін «офшорна юрисдикція» часто використовується в тому ж контексті, що й податкові раї. Фактично, “офшорна юрисдикція”, “офшорний фінансовий центр” та “податковий рай” іноді вживаються як синоніми.
Де знаходяться найвідоміші офшори світу?
Класичні приклади податкових раїв включають такі юрисдикції, як Кайманові Острови, Бермудські Острови, Британські Віргінські Острови та Панама, серед інших. Ці місця здавна відомі нульовими або дуже низькими податками (особливо для іноземних резидентів чи офшорних компаній) і своєю політикою, що приваблює міжнародний капітал обіцянками конфіденційності. Наприклад, багато з цих юрисдикцій не стягують податків з різних видів доходу. Кайманові Острови, приміром, взагалі не мають корпоративного податку, податку на приріст капіталу чи податку на заробітну плату для компаній. У деяких випадках тисячі фіктивних компаній можуть бути зареєстровані за адресою однієї будівлі, що підкреслює суто формальний характер присутності багатьох фірм у таких юрисдикціях.
Варто зауважити, що використання податкового раю не обов’язково є незаконним per se – фізичні та юридичні особи можуть легально спрямовувати прибутки через такі юрисдикції, щоб зменшити податкове навантаження. Однак потенціал зловживань при цьому дуже високий. Податкові раї часто асоціюються з агресивними схемами уникнення оподаткування або навіть ухиленням від сплати податків та відмиванням коштів, через поєднання низьких податків і секретності. Це призвело до посилення міжнародного тиску (з боку таких організацій, як ОЕСР та ЄС) з метою припинити найбільш шкідливі практики податкових раїв.
Естонія у порівнянні з класичними офшорами
На перший погляд, Естонія має одну спільну привабливу рису із відомими офшорами: надзвичайно низький податок на прибуток корпорацій (а саме, 0% ставка на нерозподілений прибуток). Ця особливість спонукала деяких називати Естонію «раєм для стартапів» або дивуватися, чи не є вона новим різновидом європейського податкового раю.
Проте якщо порівняти Естонію з класичними офшорами – такими, як Каймани, Бермуди чи Панама – за ключовими критеріями (прозорістю, корпоративним регулюванням та податковим режимом), можна побачити суттєві відмінності.
Прозорість
Традиційні податкові раї зазвичай асоціюються з жорсткою секретністю. Наприклад, Панама історично мала суворі закони про банківську таємницю, тобто банки Панами не могли ділитися інформацією про власників рахунків, що давало клієнтам можливість залишатися анонімними. Так само багато офшорних юрисдикцій дозволяють справжнім власникам компаній (тобто бенефіціарним власникам) лишатися в тіні за допомогою номінальних директорів або через трасти та акції на пред’явника. У крайніх випадках одна офісна будівля в податковому раю може слугувати адресою реєстрації для десятків тисяч компаній – у сумнозвісному звіті уряду США 2008 року зазначалося, що одна будівля на Кайманових Островах була місцем реєстрації 18 857 компаній. Це показує, наскільки непрозорими та відірваними від реальної економічної діяльності можуть бути такі схеми.
Для порівняння, система Естонії надзвичайно прозора. В Естонії існує публічний реєстр підприємств, де інформація про власників та директорів компаній є доступною для всіх. Країна також активно бере участь у міжнародному обміні інформацією – фактично, Естонія обмінюється податковими даними з більш ніж 100 іншими юрисдикціями згідно з угодами ОЕСР. Загальний рівень фінансової секретності Естонії мінімальний – за одним показником, на її частку припадає лише 0,14% глобальної фінансової непрозорості (дуже низька частка). Іншими словами, заховати гроші в Естонії не вийде так, як у класичному секретному офшорі. Фінанси естонської компанії фактично «на виду» у регуляторів – повна протилежність банківській таємниці та непрозорості, що характерні для податкових гаваней.
Регулювання компаній
Класичні офшори, як правило, мають дуже поблажливі вимоги до компаній-нерезидентів. У багатьох із них не вимагається реальна присутність бізнесу на місці – часто не потрібно ні місцевих працівників, ні офісу; достатньо мати місцевого агента та поштову скриньку. Вимоги щодо фінансової звітності та бухгалтерії для таких офшорних компаній мінімальні або взагалі відсутні. Через це, як зазначає ЄС, з’являються «фіктивні резидентства» – компанії, зареєстровані в місці без жодної реальної діяльності чи присутності, суто для податкової вигоди. Наприклад, офшорна International Business Company у деяких карибських юрисдикціях може не подавати щорічну фінансову звітність і не проходити аудиту, допоки не веде бізнес локально.
Естонія, навпаки, хоча й дуже дружня до бізнесу, все ж дотримується стандартних правил корпоративного управління та звітності, як і личить країні – члену ЄС. Компанії, зареєстровані в Естонії (включно з тими, що належать е-резидентам), зобов’язані вести належний бухоблік і подавати щорічні звіти естонським органам. Членство Естонії в Європейському Союзі означає, що вона дотримується загальних стандартів корпоративної прозорості та регулювання. Тобто, на відміну від типового офшору, Естонія вимагає прозорості та належного ведення бухгалтерії – не можна просто створити «паперову» компанію і проігнорувати вимоги. Репутація Естонії в міжнародних рейтингах лише виграє від цього: її бачать як країну з високою відповідністю нормам та низьким рівнем корупції, а не як «Дикий Захід» для тіньових фірм. Підприємець, реєструючи бізнес в Естонії, знайде процес швидким і відносно недорогим, але все одно має грати за правилами (наприклад, подавати щорічні фінансові звіти, сплачувати податки тощо) – як і в будь-якій добре регульованій економіці.
Оподаткування
Найбільша різниця – у тому, як оподатковуються доходи. Традиційні податкові гавані зазвичай пропонують фактично нульове або майже нульове оподаткування певних видів доходів, особливо для іноземців. Наприклад, на Кайманових Островах взагалі не стягується жоден корпоративний податок з прибутку компаній – компанія на Кайманах може отримувати будь-який прибуток і не платити місцевих корпоративних податків. Так само, територіальна система Панами означає, що якщо дохід компанії отримано за кордоном, Панама жодним чином не оподатковує його – така офшорна компанія фактично сплачує 0% податку з заробленого за межами країни. У Бермудських Островах також немає корпоративного податку. Ці юрисдикції наповнюють бюджети іншими шляхами (наприклад, зборами або оподаткуванням лише місцевої діяльності), але по суті обіцяють, що іноземні інвестори чи бізнес взагалі не платитимуть податків із своїх прибутків.
Податкова система Естонії принципово інша. Естонія не пропонує загального звільнення від оподаткування – натомість вона відкладає оподаткування, щоб стимулювати розвиток. В Естонії прибуток компаній не оподатковується, доки його не буде розподілено (виплачено у вигляді дивідендів чи деяких інших платежів). Інакше кажучи, естонська компанія, що реінвестує свій заробіток, сплачуватиме 0% податку з цих коштів у цей період – але коли вона виплатить дивіденди акціонерам, з цієї розподіленої суми буде стягнуто податок у розмірі приблизно 20–22%. Це повноцінна ставка оподаткування за міжнародними мірками (співмірна або навіть вища за ставки корпоративного податку в багатьох інших країнах).
Для порівняння, компанія у справжньому офшорі на кшталт Кайманів чи Британських Віргінських Островів може розподілити прибутки своєму іноземному власнику і при цьому сплатити 0% податку локально. Підхід Естонії більше схожий на відстрочку податку: ви можете відкласти оподаткування, залишивши прибуток у компанії для розвитку бізнесу. Це чудово підходить для законного зростання бізнесу, але не допоможе тому, хто хоче просто приховати прибутки від оподаткування.
Міжнародна співпраця
Ще один пункт порівняння – як міжнародна спільнота ставиться до цих юрисдикцій. Багато класичних гаваней потрапляли до різних «чорних» або «сірих» списків через відмову співпрацювати з питань оподаткування. ЄС, наприклад, веде список «неспівпрацюючих податкових юрисдикцій» (тобто країн, які, на думку ЄС, мають шкідливу податкову політику або недостатню прозорість). Панама, Кайманові Острови, Бермуди та інші фігурували у цих списках або отримували попередження від ЄС та ОЕСР у минулому.
Естонія, як член ЄС та ОЕСР, знаходиться на протилежному боці – вона швидше сама допомагає встановлювати правила, ніж порушує їх. Естонія дотримується заходів ОЕСР щодо протидії розмиванню податкової бази та переміщенню прибутків (BEPS) і автоматично обмінюється податковою інформацією, щоб запобігти ухиленню від сплати податків. Вона виступає за справедливе та прозоре оподаткування в межах ЄС. Така відповідність глобальним стандартам різко відрізняє її від юрисдикцій, сумнозвісних своєю секретністю чи заохоченням податкових махінацій. Ніхто не звинувачує Естонію в тому, що вона є сумнівним податковим раєм на міжнародній арені; навпаки, її часто хвалять за інноваційну, але відповідальну податкову політику.
Отже, Естонія суттєво відрізняється від класичних податкових раїв: вона прозора там, де вони діють таємно; вона вимагає дотримання правил там, де вони часто нехтуються; і зрештою вона оподатковує прибутки бізнесу (за стандартною ставкою), тоді як у податкових гаванях такі прибутки зазвичай майже не оподатковуються.
Чи є Естонія податковим раєм?
Розглянувши все наведене вище, можна зробити висновок: Естонія не є податковим раєм у традиційному розумінні, хоча це податково конкурентна та дружня до бізнесу юрисдикція. Плутанина іноді виникає тому, що Естонія пропонує низьке ефективне оподаткування реінвестованого прибутку (0% протягом багатьох років), що на перший погляд звучить як політика податкового раю. Але варто пам’ятати визначальні риси податкових раїв – вкрай низькі (чи нульові) податки, поєднані з секретністю та відсутністю контролю. Естонія не підпадає під ці пункти.
Наведемо кілька ключових моментів, які дозволяють експертам стверджувати, що Естонія – це не податковий рай:
- Естонія все ж оподатковує бізнес – не в момент отримання прибутку, а в момент його розподілу. Стандартний податок на розподілений прибуток (20–22%) – це звичайна ставка, а не “номінальна” чи нульова. Тобто Естонія – це не юрисдикція, що пропонує нульові податки на корпоративні прибутки загалом, лише відстрочку їх сплати. У багатьох справжніх офшорах податок залишається нульовим чи близьким до нуля навіть при розподілі прибутків, особливо якщо компанія належить іноземцям. Як зазначалося в одному аналізі, Естонія має деякі привабливі риси, властиві податковим гаваням (як-от неоподаткування нерозподіленого прибутку), але вона не відповідає звичайному визначенню податкового раю, оскільки підтримує високий рівень прозорості та міжнародної відповідності. Іншими словами, естонська модель оподаткування стосується того, коли платити податок, а не чи платити його взагалі.
- Прозорість і співпраця: Дотримання Естонією міжнародних податкових норм – повна протилежність поведінці офшорів. Податкові раї зазвичай спираються на секретність; Естонія натомість діє прозоро. Тому ви не побачите Естонію в переліках секретних юрисдикцій, що сприяють ухиленню від оподаткування. Ба більше, за оцінками Tax Justice Network (організації, що досліджує податкову прозорість), Естонія відповідає за мізерну частку глобальних втрат від ухилення від податків (набагато менше 1%). Це означає, що в світовому масштабі Естонія не є суттєвим «притулком» для переміщення прибутків або тіньових фінансів порівняно з такими місцями, як Бермудські Острови, Люксембург чи Кайманові Острови.
- Репутація та правовий статус: Естонія – шанований член ЄС та ОЕСР і не фігурує в жодних офіційних списках як податковий рай. Приміром, у чорному списку несівпрацюючих юрисдикцій ЄС (інструмент тиску на офшори) Естонії немає (список націлений переважно на малі країни й території поза ЄС). Більше того, естонські чиновники відкрито відкидають ярлик «податкового раю», наголошуючи, що хоча податки в країні низькі й прості, усе відбувається прозоро та законно. Заступник міністра фінансів Дмитро Єгоров відзначив, що багато іноземних підприємців-е-резидентів зрештою сплачують більше податків у своїх країнах, оскільки їхній бізнес, зареєстрований в Естонії, успішніше зростає. Інакше кажучи, система Естонії здатна стимулювати легальний розвиток бізнесу, що приводить до збільшення оподатковуваних доходів деінде, замість того щоб просто висмоктувати податкову базу інших країн незаконними методами.
- Податки все одно доведеться платити: Важливо розуміти, що використання е-резидентства Естонії та місцевої компанії – це не спосіб особисто уникнути сплати податків. Якщо ви проживаєте в іншій країні і отримуєте дохід зі своєї естонської компанії, зазвичай вам доведеться сплатити податки у себе вдома (хіба що ви зміните свою податкову резидентність на країну з низькими податками). Естонія не оподатковуватиме вашу зарплату, якщо ви не є її податковим резидентом, але ваша рідна країна майже напевно це зробить. Як часто підкреслюють команда e-Residency та сервіс-провайдери: e-Residency – це цифрова ідентифікація, а не податкова резидентність. Ваша естонська компанія може заощадити на корпоративному податку до моменту розподілу прибутку, але ви як фізична особа не звільнені від податків у своїй країні. Це відрізняється від стереотипного податкового раю, де хтось може оселитися на острові з нульовими податками і не платити нічого ніде. Естонія не є персональним податковим притулком; натомість вона слугує інструментом для ефективного ведення бізнесу, при цьому ви маєте виконувати податкові вимоги тієї країни, резидентом якої фактично є. Такий підхід відповідає глобальним правилам і не створює «чорної діри» для ухилення від оподаткування.
Таким чином, Естонія пропонує прозорі та регламентовані податкові переваги, а не таємний притулок від податків. Її найкраще охарактеризувати як юрисдикцію з ефективною податковою системою та розвинутими цифровими технологіями, а не як податковий рай. Країні вдається залишатися дружньою до бізнесу та залучати інвестиції, не вдаючись до сумнівних практик класичних офшорів. Підприємців і компанії приваблюють в Естонії простота ведення бізнесу, стабільність середовища та розумна податкова політика – а не можливість щось приховати.
Висновок
То чи є Естонія податковим раєм? Всі наведені факти свідчать, що ні, це не так – принаймні, якщо дотримуватися звичного визначення. Естонії бракує ключових елементів, характерних для офшорних податкових гаваней: вона не пропонує поголовних нульових податків для іноземців (податок у Естонії просто відкладається, але зрештою стягується за нормальною ставкою), і вона, звичайно, не надає секретності чи поблажливого нагляду. Натомість Естонія – це приклад інноваційної податкової моделі в межах ЄС, що поєднує низьке оподаткування реінвестованого прибутку, просту плоску систему оподаткування та високий рівень диджиталізації адміністрації. Ці риси забезпечують підприємцям і компаніям реальні вигоди, стимулюючи розвиток та інвестиції замість ухилення від податків.
Естонія – податково сприятлива, проте прозора юрисдикція
Естонія разюче відрізняється від класичних офшорів на кшталт Кайманів чи Панами, які вибудували свої фінансові сектори на таємних рахунках і нульових податках для фіктивних компаній. В Естонії ви не можете сховатися в тіні: кожна компанія знаходиться у відкритому реєстрі, а інформація про транзакції може передаватися за міжнародними угодами. Натомість те, що ви можете зробити в Естонії, – це ефективно розвивати свій бізнес глобально, скориставшись її далекоглядною політикою та технічною інфраструктурою.
У підсумку, Естонія – це податково приваблива і конкурентоспроможна юрисдикція, яка посідає найвищі місця за показниками податкової конкурентоспроможності та легкості ведення бізнесу, але водночас діє в рамках міжнародних норм і прозорості. Для підприємців і цифрових кочівників Естонія може видаватися податковим раєм завдяки 0% податку на реінвестований прибуток і зручним електронним сервісам. Проте для тих, хто шукає способів ухилитися від податків або приховати активи, Естонія стане розчаруванням, оскільки вона дотримується правил і очікує того ж від інших.
Отже, Естонія не є податковим раєм у негативному сенсі; скоріше, це приклад того, як країна може мати сприятливу для бізнесу податкову систему без шкоди для прозорості чи справедливості. Вона пропонує найкраще з обох світів – податкові стимули для пожвавлення економічної активності та водночас авторитетне, законне середовище. Цей баланс і є причиною, чому Естонію часто ставлять у приклад як модель, а не клеймують як ізгоя в міжнародних податкових дискусіях.
